ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ТАКСІ І ТАКСОМЕТРІВ
Не багато хто знає, що сама назва «таксі» походить від слова «таксометр». Таксометр – це прилад, який встановлюється в автомобілях таксі, для визначення вартості проїзду. Перший таксометр був механічним. Саме цей прилад дав назву таксі. Спочатку такий транспорт називали таксомотор, а тепер – таксі.
Вважається, що коріння сучасного таксометра йдуть в античні часи. Стародавні римляни використовували прилад, за допомогою якого можна було виміряти відстань. Прилад був пов’язаний з колесами і використовував для розрахунку маленькі кульки. Правда, цей прилад не показував вартості поїздки, але, користуючись певною таксою за одиницю відстані – кількістю кульок, можна було легко розрахувати вартість.
Про стародавні таксометрах в Європі згадали тільки в дев’ятнадцятому столітті, коли виникла масова потреба контролювати роботу найманих екіпажів з візником. Новий прилад – нащадок таксометра успадкував від свого античного предка привід від колеса, але вже міг виміряти не тільки загальний пробіг екіпажу, але і шлях, пройдений з пасажиром, підраховуючи при цьому вартість поїздки. Цей прилад дозволяв контролювати зібрану візником виручку, тим самим виключаючи випадки приховування кучером її частини від господаря екіпажу.
Фактично, найперші таксі з’явились у Франції. Це були моторизовані наймані екіпажі, які називалися Фіакр. Сталася ця знаменна подія в 1896 році. Історія фіакра сходить до 17 століття. Тоді, коли автомобілів не було й близько, в невеликому французькому містечку Мо, підприємливий француз Соваж організував невеликий парк кінних екіпажів. Парк був розташований поблизу від каплиці Святого Фіакр і на екіпажах красувалося його зображення. Тому ці екіпажі стали називати Фіакр, ну а вже в 1896 році замість коней на екіпажі поставили бензиновий двигун і фіакри перетворилися на майже сучасне таксі.
Винахід таксометра у тодішніх водіїв захоплення не викликала – боялися що не вдасться приховувати частину грошей від господаря і грошей стане набагато менше. Однак, страхи не виправдалися. Попит на послуги таксі різко зріс і обсяг водійських гаманців теж. Правда, нечесним водіям бізнес довелося покинути.
Правда, моторизовані екіпажі успіхом у населення не користувалися. По-перше, не було єдиного тарифу на перевезення, а по-друге, послуги перше таксі були дуже дорогі і бідному населенню було не по кишені. Багаті люди мали свої власні машини, а середній клас користувався послугами таксі дуже рідко. Перелом в інтересі суспільства до таксі стався завдяки одному цікавому винаходу. У 1891 році німецький вчений Вільгельм Брюн розробив перший таксометр. І в 1896 році – через десять років після виїзду появи першого бензомоторного екіпажу, вулицями німецького міста Штутгарт почали курсувати машини «Автомобільно-візницького підприємства». Ці шестимісні «Даймлер» з чотирьох сильними моторами стали першими в світі таксі. Правда, сама назва «таксі» з’явилося дещо пізніше.
Так таксометр благополучно перекочував на автомобілі-таксі. На початку ХХ століття лічильники-таксометри були найрізноманітніших видів, типів, конструкцій і принципів дії. Існували механічні, електричні і навіть пневматичні лічильники. Незмінним залишався привід від колеса, але тепер уже автомобільного.
З звичним для нас місцем розташування таксометра в салоні автомобіля визначилися не відразу. На початку таксометр намагалися встановити там, де легше було приводити прилад в дію, що не завжди було зручно водієві, і вже зовсім неприйнятно для пасажира.
Тільки з плином великого відрізку часу таксометр знайшов своє законне і звичне для нас місце в салоні таксомотора. З моменту появи і до наших днів конструкція таксометра постійно вдосконалювалася. Зменшувалися габарити приладу, його вага, змінювався зовнішній вигляд. Велика увага приділялася заходам, що дозволяють виключити несанкціонований доступ до механізмам, що проводять реєстрацію показників.