ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ТАКСІ І ТАКСОМЕТРІВ

Не багато хто знає, що сама назва «таксі» походить від слова «таксометр». Таксометр – це прилад, який встановлюється в автомобілях таксі, для визначення вартості проїзду. Перший таксометр був механічним. Саме цей прилад дав назву таксі. Спочатку такий транспорт називали таксомотор, а тепер – таксі.

Вважається, що коріння сучасного таксометра йдуть в античні часи. Стародавні римляни використовували прилад, за допомогою якого можна було виміряти відстань. Прилад був пов’язаний з колесами і використовував для розрахунку маленькі кульки. Правда, цей прилад не показував вартості поїздки, але, користуючись певною таксою за одиницю відстані – кількістю кульок, можна було легко розрахувати вартість.

Про стародавні таксометрах в Європі згадали тільки в дев’ятнадцятому столітті, коли виникла масова потреба контролювати роботу найманих екіпажів з візником. Новий прилад – нащадок таксометра успадкував від свого античного предка привід від колеса, але вже міг виміряти не тільки загальний пробіг екіпажу, але і шлях, пройдений з пасажиром, підраховуючи при цьому вартість поїздки. Цей прилад дозволяв контролювати зібрану візником виручку, тим самим виключаючи випадки приховування кучером її частини від господаря екіпажу.

Фактично, найперші таксі з’явились у Франції. Це були моторизовані наймані екіпажі, які називалися Фіакр. Сталася ця знаменна подія в 1896 році. Історія фіакра сходить до 17 століття. Тоді, коли автомобілів не було й близько, в невеликому французькому містечку Мо, підприємливий француз Соваж організував невеликий парк кінних екіпажів. Парк був розташований поблизу від каплиці Святого Фіакр і на екіпажах красувалося його зображення. Тому ці екіпажі стали називати Фіакр, ну а вже в 1896 році замість коней на екіпажі поставили бензиновий двигун і фіакри перетворилися на майже сучасне таксі.

Винахід таксометра у тодішніх водіїв захоплення не викликала – боялися що не вдасться приховувати частину грошей від господаря і грошей стане набагато менше. Однак, страхи не виправдалися. Попит на послуги таксі різко зріс і обсяг водійських гаманців теж. Правда, нечесним водіям бізнес довелося покинути.

Правда, моторизовані екіпажі успіхом у населення не користувалися. По-перше, не було єдиного тарифу на перевезення, а по-друге, послуги перше таксі були дуже дорогі і бідному населенню було не по кишені. Багаті люди мали свої власні машини, а середній клас користувався послугами таксі дуже рідко. Перелом в інтересі суспільства до таксі стався завдяки одному цікавому винаходу. У 1891 році німецький вчений Вільгельм Брюн розробив перший таксометр. І в 1896 році – через десять років після виїзду появи першого бензомоторного екіпажу, вулицями німецького міста Штутгарт почали курсувати машини «Автомобільно-візницького підприємства». Ці шестимісні «Даймлер» з чотирьох сильними моторами стали першими в світі таксі. Правда, сама назва «таксі» з’явилося дещо пізніше.

Так таксометр благополучно перекочував на автомобілі-таксі. На початку ХХ століття лічильники-таксометри були найрізноманітніших видів, типів, конструкцій і принципів дії. Існували механічні, електричні і навіть пневматичні лічильники. Незмінним залишався привід від колеса, але тепер уже автомобільного.

З звичним для нас місцем розташування таксометра в салоні автомобіля визначилися не відразу. На початку таксометр намагалися встановити там, де легше було приводити прилад в дію, що не завжди було зручно водієві, і вже зовсім неприйнятно для пасажира.

Тільки з плином великого відрізку часу таксометр знайшов своє законне і звичне для нас місце в салоні таксомотора. З моменту появи і до наших днів конструкція таксометра постійно вдосконалювалася. Зменшувалися габарити приладу, його вага, змінювався зовнішній вигляд. Велика увага приділялася заходам, що дозволяють виключити несанкціонований доступ до механізмам, що проводять реєстрацію показників.

Немає коментарів

Залишити відгук